Провадження щодо окремої категорії осіб  

Провадження щодо окремої категорії осіб

16.1.1. Поняття окремої категорії осіб

Згідно зі ст. 21 Конституції усі люди є рівними у своїх правах. Однак у гл. 37 КПК встановлені суттєві винятки із загальних правил кримінального провадження щодо певних категорій осіб.

Зазначені у ст. 480 КПК категорії осіб за особливостями діяльності, виконуваної ними поза межами кримінального провадження, класифікуються на 4 групи:

1) посадові особи виборних державних органів і органів місцевого самоврядування (народні депутати; Уповноважений ВР з прав людини; Голова Рахункової палати, його


перший заступник, заступник, головний контролер та секретар Рахункової палати; депутати місцевих рад);

2) посадові та інші особи судової влади (судді КС, професійні судді, а також присяжні і народні засідателі на час здійснення ними правосуддя);

3) кандидати у Президенти України;

4) посадові особи правоохоронних органів (Генеральний прокурор та його заступник);

5) адвокати.

Особливості кримінального провадження щодо окремої категорії осіб встановлені не лише у КПК, а й іншими законами - "Про прокуратуру", "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"1, "Про судоустрій і статус суддів", "Про вибори Президента України", "Про статус народного депутата України" тощо.

Кандидати у народні депутати і кандидати у депутати місцевих рад, представники Уповноваженого ВР з прав людини під категорію осіб, щодо яких здійснюється особливий порядок кримінального провадження, не підпадають.

Для вирішення питання про застосування особливого порядку кримінального провадження щодо суб'єктів, віднесених законодавцем до "окремої категорії осіб", необхідно точно встановити, чи перебуває особа, щодо якої здійснюється провадження, на певний час у правовому статусі, що надає їй можливість користуватися "пільговим" режимом провадження.

Так, повноваження народного депутата починаються після складення ним присяги на вірність Україні перед ВР з моменту скріплення присяги особистим підписом під її текстом.

Народний депутат не може брати участі у засіданнях ВР та її органів, а також здійснювати інші депутатські повноваження доти, доки він не скріпить присягу особистим підписом під її текстом. Відмова скласти та підписати присягу має наслідком втрату депутатського мандата (ч. 1 ст. 2 Закону від 17 листопада 1992 року "Про статус народного депутата України").

Однак КС відзначив, що гарантії депутатської недоторканності відповідно до положень ч. 3 ст. 80 Конституції поширюються на народних депутатів України з моменту визнання їх обраними за результатами виборів, засвідченими рішенням відповідної виборчої комісії, і до моменту припинення у встановленому порядку депутатських повноважень. Якщо громадянина обрано народним депутатом України після пред'явлення йому обвинувачення у вчиненні злочину чи після арешту, подальше провадження у кримінальній справі стосовно такого депутата може бути продовжено за наявності згоди ВР на притягнення його до кримінальної відповідальності або арешт. Такий підхід забезпечує реалізацію принципу рівності всіх народних депутатів України


щодо гарантій депутатської недоторканності (абз. 5 п. 4 Рішення КС від 27 жовтня 1999 року № 9-рп/99 у справі за конституційним поданням МВС щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 80 Конституції (справа про депутатську недоторканність); п. 5 Рішення КС від 26 червня 2003 року № 12-рп/2003 у справі за конституційним поданням 56 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень частин першої, третьої статті 80 Конституції України, частини першої статті 26, частин першої, другої, третьої статті 27 Закону "Про статус народного депутата України" та за конституційним поданням МВС про офіційне тлумачення положення частини третьої статті 80 Конституції стосовно затримання народного депутата України (справа про гарантії депутатської недоторканності).

Народному депутату гарантується депутатська недоторканність на весь строк здійснення депутатських повноважень (ч. 1 ст. 27 Закону "Про статус народного депутата України").

За загальним правилом повноваження народного депутата припиняються з моменту відкриття першого засідання ВР нового скликання (ч. 2 ст. 2 Закону "Про статус народного депутата України"). Про дострокове припинення повноважень народного депутата України див. ст. 4 і ст. 5 цього Закону.

Народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп (ч. 2 ст. 80 Конституції України). Це означає, що народний депутат України і після припинення депутатських повноважень не може бути притягнений до юридичної відповідальності за зазначені дії.

Уповноважений ВР з прав людини користується правом недоторканності на весь час своїх повноважень (ч. 2 ст. 7, ч. 3 ст. 20 Закону від 23 грудня 1997 року "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини".

Уповноважений ВР з прав людини призначається на посаду і звільняється з посади ВР. Припинення повноважень та звільнення з посади Уповноваженого оформляються відповідною постановою ВР (ч. 5 ст. 9 Закону). Він призначається строком на 5 років, який починається з дня складення ним присяги на сесії ВР (ст. 5 Закону "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини").

Притягнення до юридичної відповідальності Президента України здійснюється згідно з процедурою імпічменту, передбаченою ст. 111 Конституції.

КС зазначив, що під поняттями "право недоторканності людини" та "право недоторканності Президента України" розуміються різні конституційні інститути. Суттєві властивості цього права Президента України надають йому ознак посадово- функціонального імунітету, що зумовлено публічно-правовим статусом Президента України, встановленим виключно Конституцією України. Право недоторканності Президента України не може бути скасоване, зупинене або обмежене шляхом порушення проти нього кримінальної справи і переслідування у порядку кримінального судочинства. Разом з тим КС зазначив, що право недоторканності


Президента України має обмеження в часі і діє відповідно до Конституції лише на час виконання ним повноважень (п. 3 Рішення КС від 10 грудня 2003 року № 19-рп/2003 у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень частини першої статті 105, частини першої статті 111 Конституції України (справа щодо недоторканності та імпічменту Президента України)1 - далі Рішення КС у справі щодо недоторканності та імпічменту Президента України). Lie означає, що Президента України після завершення його повноважень може бути притягнуто до кримінальної відповідальності, а також вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення та здійснено інші заходи, передбачені кримінальним процесуальним законом.

Встановлена Конституцією процедура імпічменту є єдиним способом притягнення Президента України до конституційної відповідальності і за своєю правовою природою не є аналогічною обвинуваченню особи відповідно до норм КПК. Тому немає підстав вважати досудовим слідством проведення розслідування тимчасовою слідчою комісією, яка створюється парламентом. У разі порушення кримінальної справи проти глави держави на нього поширювалася б юрисдикція уповноважених органів протягом усього періоду досудового слідства та розгляду справи в судах, що позбавило б його права недоторканності та можливості належним чином виконувати покладені на нього конституційні повноваження (п. 4 Рішення КС у справі щодо недоторканності та імпічменту Президента України).

Особливості кримінального провадження щодо окремої категорії осіб стосуються:

1) повідомлення про підозру;

2) затримання та обрання запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою і домашнього арешту;

3) обшуку, огляду особистих речей і багажу, транспорту, жилого чи службового приміщення народного депутата та вжиття щодо нього інших заходів.


16.1.2. Повідомлення про під озру

Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення депутату місцевої депутату Верховної Ради АРК, сільському, селищному, міському голові може бути зді відповідно Генеральним прокурором України, заступником Генерального прокурора Ук прокурором АРК, області, міст Києва або Севастополя у межах його повноважень (ч. 1 ст. 31 "Про статус депутатів місцевих рад").

Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення може бути зді Уповноваженому ВР з прав людини лише Генеральним прокурором України (ч. 3 ст. 20 Закон Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини").

Повідомлення про підозру повинні вручати лише посадові особи, визначені процесу законом, інакше цей акт буде незаконним.

Змінити повідомлення про підозру (ст. 279 КПК) має право винятково та посадова особа, як вручила.

Зміна підозри має тягнути ту саму процедуру, що й вручення підозри, якщо нова підозра м інформацію про вчинення більш тяжкого злочину або суттєво змінюється за факти обставинами.

З повідомлення про підозру розпочинається процес притягнення особи до кримін відповідальності (п. 14 ч. 1 ст. З КК). Оскільки народні депутати України не можуть бути без зг притягнені до кримінальної відповідальності (ч. 3 ст. 80 Конституції), повідомити про п народного депутата України можна лише після надання згоди на це ВР.

16.1.3. Затримання та обрання запобіжних заходів у виг ляд і тримання під вартою і домашньог о арешту

Особливий порядок затримання і обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під варт домашнього арешту до ухвалення обвинувального вироку судом стосується лише 2 кат осіб:народних депутатів і суддів. Для затримання і обрання щодо них зазначених запобіжних з обов'язково має бути отримана згода ВР.

Попереднє отримання згоди на притягнення народного депутата України до кримі відповідальності не надає органам досудового розслідування і прокуророві права затри депутата (абзаци 9 і 10 п. 6, п. 1.3 Рішення КС від 26 червня 2003 року № 12-рп/2003 у сп конституційним поданням 56 народних депутатів України про офіційне тлумачення пол частин першої, третьої статті 80 Конституції України, частини першої статті 26, частин другої, третьої статті 27 Закону "Про статус народного депутата України" та за конституц поданням МВС про офіційне тлумачення положення частини третьої статті 80 Конституції ст затримання народного депутата України (справа про гарантії депутатської недоторканності).

Для затримання, взяття під варту і домашнього арешту народного депутата має бути отр окрема (додаткова) згода ВР.

16.1.4. Обшук, ог ляд


Обшук, огляд особистих речей і багажу, транспорту, жилого чи службового прим народного депутата та вжиття щодо нього інших заходів, передбачених ч. 3 ст. 482 КПК (слід інших процесуальних дій слідчого, прокурора, що обмежують права і свободи народного де врегульовані законом), є можливим лише у разі, якщо ВР надала згоду на притягнення й кримінальної відповідальності. Надання ВР згоди на притягнення народного депута кримінальної відповідальності є правовою умовою провадження процесуальних дій, обумо ситуацією провадження і необхідних для дослідження обставин, що становлять пр доказування. Однак слідчий, прокурор під час провадження щодо народного депутата, н випадку надання згоди на притягнення його до кримінальної відповідальності, повинні відшу інші способи отримати інформацію. І лише у разі відсутності таких способів застосовувати ті, обмежуються його права і свободи.

Після ухвалення обвинувального вироку суд вправі самостійно обрати запобіжний захід засудженого судді або народного депутата, наприклад, з метою забезпечення виконання виро

16.1.5. Повідомлення про застосування запобіжног о заход у, ухвалення вироку

Про застосування запобіжного заходу, ухвалення вироку повідомляються (ст. 483 КПК):

1) щодо адвокатів - відповідні органи адвокатського самоврядування;

2) щодо інших категорій осіб - органи і службові особи, які ЇХ обрали або призначили чи відпов за заміщення їхніх посад.

Отже, у разі, якщо обрано запобіжний захід або ухвалено вирок щодо:

- народного депутата України; Уповноваженого ВР з прав людини; Голови Рахункової палат першого заступника, заступника, головного контролера та секретаря Рахункової п повідомляють ВР (інформація направляється на ім'я Голови ВР);

- суддів загальних судів - Президента України, якщо суддя перебуває на посаді до 5 рок якщосуддя обраний безстроково;

- суддів КС - залежно від того, хто призначив конкретного суддю на цю посаду, - През України, ВР, з'їзд суддів України (про порядок скликання з'їзду суддів України див. ст. 124 Зак 7 липня 2010 року "Про судоустрій і статус суддів");

- кандидата у Президенти України - Центральну виборчу комісію;

- депутата місцевої ради, депутата Верховної Ради АРК, сільського, селищного, міського го відповідну місцеву раду (інформація направляється на ім'я Голови місцевої ради);

- адвоката - відповідну кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури;

- Генерального прокурора України - Президента України;

- Заступника Генерального прокурора України - Генерального прокурора України.



1531128149816549.html
1531173157031293.html
    PR.RU™