Показники, що характеризують населення  

Показники, що характеризують населення


Якість населення

Це інтегральне властивість безлічі людей, об'єднаних в співтовариства, що визначає рівень соціальної ефективності їх життєдіяльності.

Категорія "якість населення" - це ресурс і гарант стабільного розвитку, основа національної, економічної безпеки держави. Якість населення невіддільне від життєдіяльності людей, середовища їх проживання, крім того, носить конкретно історичний характер і визначається відповідним способом виробництва. Практично всі характеристики життєдіяльності взаємопов'язані між собою прямими і зворотними зв'язками і тому їх сукупність - це складна цілеспрямована система, яка органічно пов'язує якість населення і якість життя.

У результаті якість населення через сферу потреб обумовлює змістовну основу показників якості життя.

Якість населення - це категорія, що характеризує визначеність населення як суб'єкта соціальної життєдіяльності, суспільного виробництва і суспільних відносин, тобто здатність населення реагувати на сформовані природні, технічні, економічні, соціокультурні умови і пристосовувати їх до своїх потреб, що змінюються. Властивості населення приймають форму спостережуваних і кількісно вимірюваних характеристик ( народжуваність і смертність, брачность і розлучуваності, освітній і кваліфікаційний рівень та ін.) Вдосконалення якісних характеристик, перш за все здоров'я і освіти, дозволяє підвищити економічність відтворення населення, тобто зберегти чисельність населення і навіть темп її зростання при скороченні абсолютних чисел смертей і народжень. Якість населення визначити досить складно. Досить вдало схоплює категорію "якість населення" соціально-психологічний підхід. У цьому сенсі використовується категорія діяльних здібностей і потреб населення. Якість населення - сукупність діяльних здібностей, якими таке має в силу досвіду історичного розвитку території. Якість населення виражається в сукупності соціально-демографічних показників, але не зводиться до них.

71. Поняття ефективності права. Фактори ефективності права.

В сучасному суспільстві право відіграє головну роль, тому що регулюєвідносини між людьми. Але, як оцінити саме право? На сьогодні, в науці склалася думка, про те,що оцінити право можно через його соціальну ефективність. В юридичній літературі розповсюджені концепції, які трактують поняттяефективності права як результативності правових норм по відношенню дозапланованих цілей. Найбільш відпрацьованной концепцієй цієї групи єфункціонально-цільова. Її прихильник І.А. Іконицька під ефективністюправових норм розуміє відношення між фактично досягнутим результатом ітой цілью заради якої були прийняті відповідні правові приписи[4, с.36].Тобто здається, що досліджучи кінцеві правові результати, та їхспіввідношення з цілями існуючих правових приписів можна визначитиефективність дії правових норм. Основним мірилом (еталоном оцінки) ефективності правовой норми є таціль, заради досягнення якої ця норма створювалась[3, с.6]. Однак, у суспільному житті, зіставляючи безпосередні цілі правових нормз фактичним результатом їх дії можно тільки кількісно, математичнозміряти їх ефективність. Причому отриманний кількісний математичнийрезультат може бути як позитивним так і негативним для суспільства.Можно досягти результатів - цілей правових норм, але за відсутностісоціальної ефективності. Для того, щоб ширше розглянути соціальну ефектиність права, требаговорити не тільки про цілі і результати правових норм, а й необхідновстановити в якій мірі результат дії правовой норми причинно пов'язан зсоціальной ефективністю правової норми, тобто з якісним її змістом.Іншими словами, ми стикаємося з актуальной проблемой ролі конкретноїнорми права, її зміста як одного з факторів, який впливає на отриманнясоціального корисного результату. Значення норми права в соціальній ефективності права відображаєпричинно-функціонально-цільова концепція. Прихильник цієї концепції І.М.Петров звертається до аналіза досконалення правовой норми[5, с.196]. Звернення до характеристики правової норми і включення до її змістутаких якісних властивостей як обгрунтованість, доцільність, корисність іекономічність дає можливість існування потенціальної (прогнозуємої)ефективності права[2, с.21]. Європейська традиція підходу до сутності права методологічно виходить,по-перше, з поняття волі особистості та її прав як абсолютного виразуправа, а по-друге, з погляду на кожне правове явище як на прояв певноїсоціальної доцільності. Відповідно до цього реалізацію прав людини слідрозглядати як абсолютний оцінний критерій соціальної ефективностіправа[1, с.154]. Однак, створення соціально-корисного, якісного змісту норми права ще негарантує досягнення справжньої соціальної ефективності норми права. Своє реальне буття норма права отримує в процесі реалізації, взаємодії зреальними суспільними відносинами.Поза суспільної практики ефективністьправової норми не виявляється [2, с.22].


1 Соколов Э. В. Культура и личность. – М., 1969. – С.97-98


1536130586256845.html
1536217955169000.html
    PR.RU™